svidcennya 3Ми дізналися про крейгтонську модель ще в часі наших заручин, до одруження, й одразу зацікавились та почали вивчати з нашим інструктором цей метод природного планування. Нам дуже сполобалося, бо крейгтонський метод є простим та зручним у користуванні, а головне - морально прийнятним та згідним з наукою Католицької Церкви. Використання будь-яких контрацептивів, більшість з яких, як відомо, є насправді ранньоабортивними, був для нас абсолютно неприпустимий шлях. Коли ми почали спостереження за біомаркерами циклу, карти відразу показали наявність у дружини певних проблем з гінекологічним здоров'ям. Після одруження ми використовували крейгтонський метод для тимчасового відкладання вагітності, діагностики та лікування. Через рік після весілля ми завагітніли, причому відразу ж у першому циклі після лікування! Це була величезна радість для нас!

svidcennya 2Михайло та Марина - батьки трьох чудових дітей: Філомени – 8років, Антонія – 6 років і Богдана -4 роки. Після народження третьої дитини, ми почали задумуватись над тим як нам відкласти зачаття наступної дитини. Контрацепцією користуватись ми не хотіли, бо це шкідливо для здоров»я, а також суперечить нашим релігійним переконанням, тому ми почали використовувати природній метод метод планування сім’ї, коли найменшому синочкові було 8 місяців. Це був дуже складний період, бо я ще годувала дитину грудьми та вже почала відновлюватись плідність. Звісно спочатку були сумніви та недовіра до методу, але місяць за місяцем і впевненість зростала.

Ми прожили разом майже дев'ять років. За цей період подружнього життя ми обійшли майже всі клініки та лікарні, але результат був ніякий, даремна трата часу та фінансів. Всі лікарі направляли нас на репродуктивну медицину (штучне запліднення). І віра у вагітність зовсім зникала.

Знайома запросила нас на конференцію в Ужгород. Тут ми почули про якісь далекі нам ще тоді методи спостереження, напротехнологію, дієту і т.д. Зразу після конференції ми зустрілись з лікарем та інструктором. Це був наш єдиний шанс, який ми вирішили використати. Хоча, тоді нам зовсім не вірилось, що з цього може щось вийти. Але дякуючи висококваліфікованим спеціалістам, лікарю та інструктору вже через три місяці ми завагітніли. В природній спосіб, 28 жовтня 2016 року у нас народився здоровий синочок Давидик. Ми щиро вдячні Богу та команді спеціалістів, які працюють на Україні.

zcilennyaМені було 23, коли я дізналась, що вагітна. Це була моя перша вагітність. З хлопцем з яким я зустрічалась на той час ми вже розійшлися. Коли я йому про це повідомила він спершу не повірив і сказав, що не впевнений, що це його дитина, оскільки ми застерігались, але коли я показала йому довідку про ультразвукове дослідження, де зазначався термін вагітності і сказала, що окрім нього в мене нікого не було він попросив час щоб подумати. В результаті він дав мені гроші на аборт, пояснюючи свій вчинок тим, що в нього не має до мене почуттів. Це ніби вибило мені землю з-під ніг, я була розгублена, приголомшена, тому що десь в глибині серця я сподівалась, що він мене підтримає. Я усвідомила, що залишилася зовсім одна, розуміння цього викликало в мене почуття розпачу, в мене з’явився страх… До того ж в мене був страх за дитину, оскільки ще не знаючи, що вагітна я вживала алкоголь… Але попри це все я хотіла цієї дитини і десь моє внутрішнє чуття мені підказувало, що з нею все гаразд, я навіть відчувала, що це дівчинка…

Свідчення учасниць реколекцій

siro noНа початку реколекцій
«Тепер уже знаю, якою може бути смерть»
«В кінці-кінців я тільки наполовину перенесла операцію. Моя друга половина померла разом з дитинкою. Біль був величезним.»
«Я просто мертва, мертва, мертва, мертва всередині.»
«Ніхто не казав мені, що в ту мить, коли перериватимуть мою вагітність, моя душа почне обливатися кров’ю... Аборт руйнує нанівець внутрішній світ жінки.»
«Я відчуваю, що помираю всередині.»
«Коли я вийшла з лікарні, частина мого серця залишилась там.»
«Я повинна була би вмерти разом з дитинкою.»
«На тому столі я відчувала подих смерті, всю її темноту та безповоротність.»
«Я відчуваю, що не треба було б народитися на цей світ, та іноді хочу померти.»
«Я хотіла померти разом з моєю дитинкою.»
«Я теж померла на тому столі після першого мого аборту.»
«Я не хотіла йти туди, проте була занадто втомлена, щоб боротися, занадто втомлена, щоб думати. Я просто зупинила свої почуття. Насправді то не я пішла в той день у лікарню, а хтось інший. З того часу не знаходжу свого справжнього я. Думаю, воно вмерло в той день…»
Наприкінці реколекцій
«Свою історію я пробую прирівняти до історії з кровоточивою жінкою, яка торкнулась Ісусового одягу і від цього зцілилась. Зі мною трапилось навпаки, адже не я торкнулась Його, а Він торкнувся мене. Ісус привів мене сюди. Я змогла покласти ношу, яку носила 26 років. Це була перша ніч, коли я спала спокійно! Я відчула полегшення, і з глибокою вдячністю дякую за все, що Господь послав на мій шлях задля мого зцілення».

   

Служба допомоги  

Мукачево:
050-060-57-87
Чоп:
050-546-47-58
Воловець:
095-1-034-034

e-mail: simya.i.zhyttya@gmail.com

Підтримка грудного вигодовування:
050-297-19-18

   

Питання і відповіді  

   
baby.jpg