Результати досліджень про потреби у воді для дітей на грудному вигодовуванні свідчать про те, що діти перших 6 місяців не потребують допоювання водою навіть у спеку, якщо вони знаходяться на повноцінному грудному вигодовуванні. Дитина може отримувати необхідну їй кількість рідини з грудного молока, адже грудне молоко на 88% складається з води. Ці дослідження проводилися в місцях з різним кліматом (як у вологому, так і в сухому) при різниці температур 22–41 °C (71.6–105.8 °F) і відносної вологості 9–96%
В народі існує така думка, що лікуватися і одночасно годувати дитину грудьми – не сумісні речі, ти або лікуєшся і припиняєш годування, або терпляче переноси свою хворобу, бо ліки зашкодять твоїй дитині!
Але сучасна медицина і фармакологія дали на це конкретну відповідь, і поділила препарати на групи безпечності (залежності від джерел поділені на 4 або 5 груп безпечності) від цілком безпечних і сумісних з грудним вигодовуванням до небезпечних для дитини і не сумісних з грудним вигодовуванням. Та створені відповідні інформаційні міжнародні довідкові ресурси.
Один з «Десяти кроків успішного грудного вигодовування», сформульованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я, звучить так:
Не давати штучних замінників грудей і сосок- пустушок дітям на грудному вигодовуванні.
Деякі факти про застосування пустушок і сосок у немовлят.
Це питання дуже часто виникає у мами, особливо, якщо це перша дитина або попередніх дітей не годували грудьми.
Коли може виникати таке питання?
Із світу штучного вигодовування в світ природнього годування, через незнання фізіологічних процесів лактації, проник «вірус строгого годування по графіку», який збиває з пантелику багатьох молодих батьків і, як та ракова пухлина яка руйнує, так само цей «вірус» руйнує встановлення та перебіг природніх процесів лактації, а також краде від матері та дитини час, який вони можуть проводити разом в особливій формі взаємної любові.
Питання на кшталт, як часто потрібно годувати або через скільки часу, є не зовсім коректними по відношенню до грудного вигодовування. Відповідь всіх, які розуміються на природному перебігу лактації та дотримуються рекомендацій авторитетних джерел, на ці питання завжди одна – на вимогу дитини. «На вимогу» означає – дитину прикладають при перших ознаках голоду. Плач є завжди пізньою ознакою, і коли дина плаче, то, і для матері, і для малечі є набагато важче розпочати годування.
Материнське молоко відповідає індивідуальним потребам дитини. За своїми складовими воно відрізняється не тільки у різних матерів, а навіть і в однієї жінки − у різних молочних залозах, від одного до другого моменту годування та на різних стадіях лактації.
Перше молоко, яке виробляється організмом жінки, називається молозивом(colostrum). Це клейка жовтувата рідина з відносною щільністю − 1,040–1,060. Вона заповнює альвеоли молочної залози упродовж останнього триместру вагітності й виробляється ще протягом кількох днів після пологів.
Дуже часто можна у сучасному суспільстві почути про жінку, яка народила та не годувала дитину – не годувала бо не «молочна порода». Чи воно насправді так?!
За даними Всесвітньої організації охорони(ВООЗ) лише до 3% жінок страждають на первинну агалактію (відсутність молока), що пов’язано з відсутністю залозистої частини або не достатнім розвитком у молочній залозі, деякими ендокринними захворюваннями та пошкодженнями після хірургічних утручань на молочній залозі. Вже з 16-го тижня вагітності груди здатні виробляти молоко. Але лактації перешкоджають високий рівень прогестерону та естрогена й інших гормонів вагітності, які виробляються плацентою.
Пусковим механізмом лактації є пологи та різка зміна гормонального фону після народження. Для лактогенезу не обов’язково, щоб вагітність була доношеною. Якщо навіть вона переривається достроково, лактація може починатися і розвиватися досить інтенсивно.
Процес лактації складається із двох взаємно пов’язаних, але разом з тим, достатньо автономних фаз: продукції молока та його виділення, двох материнських рефлексів – вироблення і виділення молока і, відповідно, основними гормонами, відповідальними за встановлення та підтримання лактації – пролактин та окситоцин.
