Під такою назвою, 15-17 березня 2018 р., відбувся тренінг в приміщенні «Патріаршого дому» м. Львів. На цей, унікальний в своєму роді, захід з’їхалися лікарі, психологи, капелани, громадські активісти з усієї України, а також з Молдови та Македонії. Даний захід був організований Українським Католицьким Університетом, Інститутом родини та подружнього життя, ГО Асоціація батьків передчасно народжених дітей «Ранні пташки» та проведений американськими тренерами від «Life Perspectives». Основною метою даної зустрічі було навчитися правильно комунікувати та соціально-психологічно супроводжувати сім’ї, які зазнали перинатальних втрат, навчитися створити так зване «Безпечне місце», де б зранені горем люди могли розпочати шлях до зцілення.
Унікальність даної програми полягає, в першу чергу, в більш широкому розумінні терміну «перинатальна втрата». До «перинатального горя (втрати)» відносяться: аборти, викидні, позаматкові вагітності, мертвонародження, рання смерть немовлят, безпліддя. Термін «перинатальна втрата» також стосується дітей, які народилися з неповносправністю – сама дитина жива, але цілком нормально горювати за втратою кінцівок, здоров’я, розумової спроможності, тощо; також, це поняття стосується передчасно народжених дітей. Ба навіть усиновлення часто може супроводжуватися чималим горюванням.
Перинатальні втрати зустрічаються в нашому житті нерідко, але про це мало говориться. І зазвичай коли навіть і згадується, то в переживанні цього виду горя в нашому суспільстві ігноруються чоловіки, хоча ми знаємо що ця втрата зачіпає всіх членів родини: чоловіка, інших дітей з родини, бабусь/дідусів, інших родичів/друзів. Думка про те, що чоловіки на загал менш страждають від перинатальних втрат, являється хибною, що було виявлено в дослідженні, яке проводили при розробці Шкали перинатального горя (PGS).
Перинатальні втрати не сприймаються в суспільстві як звичайне горе, як до прикладу смерть будь якої близької людини, зазвичай даний вид горя відкрито не засвідчують, публічно не оплакують і не підтримують, та в багатьох випадках вважаються зовсім несуттєвим – «безправним горем» («Безправне горе» – втрати, які відкрито не засвідчують, публічно не оплакують чи не підтримують у суспільстві. Др. Кен Дока). Люди, які зазнали даний вид втрат, відчувають що не мають право на горювання.
Програма «Безпечне місце» спрамована саме на те, щоб всі, хто зазнав будь-яких перинатальних втрат, отримали право на пережиття цього горя, отримали супровід і підтримку, почали шлях зцілення. Перинататальне горе – болить і це нормально!
Арнольд Костка, учасник тренінгу, ГО «Сім’я і Життя»
фото - https://ucu.edu.ua/photogallery/trening-bezpechne-mistse/
